18 травня є днем скорботи в історії кримськотатарського народу і днем пам’яті в Україні. В цей день 1944 року за наказом Сталіна близько 200 тисяч кримських татар зігнали до залізничних товарних вагонів і депортували з рідного півострова у віддалені регіони Радянського Союзу.
Цілий народ обмовили, пограбували, по-звірячому вигнали зі своєї Батьківщини, винищивши при цьому майже половину його складу. В ешелонах смерті, в місцях спецпоселень загинули тисячі безневинних людей.
Радянська влада прагнула знищити культурну ідентичність народу. Були ліквідовані сотні шкіл, бібліотек, музеїв, знищені унікальні рукописи та книжковий фонд кримськотатарською мовою. Але кримськотатарський народ не зламався. Їх дух не був підкорений. Їхня віра у повернення на свою Батьківщину не згасла. Більше 80 років вони боролися за своє право на життя, за свою культуру, за свою землю. І ця боротьба триває й досі.
Сьогодні, 18 травня, ми схиляємо голови перед пам’яттю жертв геноциду кримськотатарського народу. Ми згадуємо тих, хто не зламався під гнітом окупантів, хто зберіг вірність своїй Батьківщині та народу.
Пам’ятаємо! Ölgenlerniñ Ruhuna El Fatiha!