Вибух реактора на ЧАЕС квітневої ночі 1986 року міг би призвести до ще жахливіших наслідків, якби у вогонь палаючого реактора не кинулися прип’ятські пожежники, жертвуючи собою. Потім їх спалених радіацією, замінили інші, а далі рахунок тим, хто захищав цю землю, пішов на тисячі, на десятки тисяч. І ім’я їм – ліквідатори. Без жодної інформації, належної підготовки та знань радянська влада відправляла у атомне пекло тисячі військових, медиків, рятувальників, фахівців ядерної енергетики, інженерів-конструкторів, будівельників, робітників на усунення наслідків аварії. Тисячі людей, які раптом стали заручниками безвідповідальності радянської влади, без жодного сумніву та вагань стали на захист людства від ядерної стихії. Цим людям довелося гасити пожежу після вибуху, виконувати роботи з дезактивації приміщень і проммайданчика станції та забруднених територій навколо неї, у рекордно короткий термін проєктувати і будувати об’єкт «Укриття», готувати й здійснювати післяаварійний пуск блоків ЧАЕС.
Детальніше:ВШАНОВУЄМО ПОДВИГ ТА ЖЕРТОВНІСТЬ